Сучасний урок мови

Безымянный

“Насправді ж викладання мови – найтяжча справа. Бо це не просто передача знань, практичних умінь і навичок. Це передусім виховання. Адже із думки й слова почалося становлення людини… БезымяннлыйВикладання мови це майстерність творення людської душі, бо воно є найніжнішим,
найтоншим  зіткненням до серця дитини” ппппппппппп  kk    ааааааааааьллььа
В.О.Сухомлинський

Сучасний урок рідної мови – плід майстерності і творчості учителя — словесника, його професіоналізму, ґрунтовних знань рідної мови, літератури, історії, народознав-ства, його патріотизму.

Основна мета вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах України на сучасному етапі полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватись засобами рідної мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння,письмо).
Основна освітня мета і завдання засвідчують, що змінюється стратегія і тактика у навчанні мови. На перший план висуваються необхідність різнобічного особистісного і мовленнєвого розвитку учнів, якому підпорядковуються завдання системного вивчення мови, тобто головна увага приділяється актуальній, природній, важливій меті мовної освіти.

Критерії сучасного уроку рідної мови відбивають ті зміни, що відбуваються в системі освіти, та рівень розвитку методичної науки. Серед найголовніших варто виділити такі:

  • розвивальний потенціал уроку мови;
  • використання активних методів і засобів навчання, викладання теоретичного матеріалу великими частинами (блоками);
  • раціональне використання навчального часу (мотивація навчальної діяльності, індивідуалізація навчання, співпереживання за результати праці, самовираження кожного учня;
  • системність знань учнів (повторення, узагальнення і систематизація вивченого, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між мовними явищами, центральна ідея (мета) уроку;
  • методичне забезпечення уроку, сучасна технологія (моделювання уроку, навчальний кабінет, ТЗН);
  • творчий потенціал уроку (пізнавальні, творчі завдання, інтегральні уроки на основі міжпредметних зв’язків);
  • вивчення кращого досвіду, популяризація його на уроці, використання досягнень сучасної лінгводіагностики.

Безымянный